Соціокультурна комунікація як форма духовної взаємодії людей
DOI:
https://doi.org/10.15276/ict.02.2025.59Ключові слова:
соціокультурна комунікація, мистецтво, соціокомунікативна діяльність, культурний код, комунікативна компетентність, культура, особистістьАнотація
Вивчення феномену соціокультурної комунікації як специфічного виду соціокомунікативної діяльності через мистецтво представляє важливий напрямок сучасних культурологічних досліджень.. Звертається увага на важливість формування духовних орієнтирів і культурної спадщини, без переосмислення яких людина ризикує втратити своє людське обличчя, перетворюючись на політичне зомбі, яке керується лише базовими інстинктами, прагненням до влади та жадобою матеріальної вигоди. Підкреслюється, що необхідність уміння відчувати та вибудовувати відносини з іншими людьми формується через мистецтво, позначається функціональна сторона комунікації у процесі культурного обумовлення духовної й моральної особистості. Соціокультурна комунікація розглядається як форма спілкування через художню культуру й мистецтво, яка дає людині змогу за допомогою художніх образів проявляти глибинні сторони своєї особистості, що зазвичай приховані у побутовому чи діловому спілкуванні. Аналізуються структури, форми та механізми передачі культурного коду та художнього послання, виявляються характерні риси, властиві лише цьому типу спілкування. Зазначається, що кожне мистецтво має власний код: у літературі – мова, у музиці – тональні системи, у живописі – колір і форма, у кіно та театрі – акторська гра, діалоги, композиція кадру. Неволодіння культурним кодом веде до «поетичної неграмотності», що створює бар’єри у сприйнятті форми культури. Опосередковане каналом повідомлення сприймається аудиторією. Інтерпретація залежить від мотивації отримувача: естетична потреба, відпочинок, розваги, прагнення відволіктися від буденності, - його особистісного досвіду та психологічного стану. Сприйняття інформації має складну структуру: частина інформації відповідає очікуванням і знаннями отримувача, тому достатньо легко розпізнається та інтерпретується, інша частина проходить через бар’єри, коли отримувач декодує авторське послання, переживає його досвід і додає власне тлумачення. В обох випадках інформація спотворюється: у першому разі — індивідуальними культурними цінностями та уявами, що склалися; в другому - додається вплив невизначеності в її розумінні. У цьому сенсі важливими критеріями успішного приєднання особистості отримувача інформації стають принцмпи та способи соціокультурної комунікації. Це визначає її значення для формування духовної й моральної особистості, а також необхідність володіння навичками мови мистецтва для ефективної взаємодії та засвоєння загальнолюдського досвіду.