Одеса-Варшава-Вроцлав. Художня, дизайнерська та педагогічна діяльність Владислава Вінче (1905-1992)
DOI:
https://doi.org/10.15276/ict.02.2025.56Ключові слова:
Владислав Вінцем, Одеса, Польща, Вроцлав, мистецька освіта, дизайн меблів, внутрішня архітектураАнотація
Владислав Вінче народився у 1905 році в Одесі в родині польського походження. Саме там він зробив перші кроки у сфері візуального мистецтва. У 1922 році він переїхав до Польщі, де закінчив навчання з живопису в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві. З часом, однак, його головною сферою зацікавлень стало прикладне мистецтво, зокрема проєктування меблів та архітектура інтер’єрів. Його індивідуальний стиль у проєктуванні надихався зразками Спілки художників “Ład”. Йому були властиві простота форми, функціональність і звернення до народного мистецтва. Після 1945 року Вінче залишався пов’язаний зі Спілкою художників “Ład”. У нових повоєнних реаліях його творча робота зосереджувалася на проєктуванні недорогих, багатофункціональних дерев’яних меблів, пристосованих до невеликих квартир. У 1948 році він також почав працювати як педагог у Державній вищій школі образотворчих мистецтв у Вроцлаві. Він був засновником, багаторічним професором і деканом факультету архітектури інтер’єру. Одночасно викладав проєктування меблів. Як художник-дизайнер і викладач він користувався великим авторитетом серед студентів та колег. Багато років він також знайомив ширші суспільні кола з основами естетики у проєктуванні через пресу, пишучи про значення краси матеріалу, структури та доцільності для якості проєкту й промислового виробу на його основі. Його художня та проєктна діяльність у галузях меблярства, архітектури інтер’єрів та монументального живопису успішно тривала до кінця 1970-х років. Вона долала як доктринальні обмеження соціалістичного реалізму, так і проблеми з доступом до належних матеріалів, що були типовими для соціалістичної економіки. Це була спроба встановити рівноправний діалог із сучасними тенденціями світового дизайну. Його проєкти широко реалізовувалися у Вроцлаві, Нижній Сілезії та інших регіонах Польщі. Його меблі в період комунізму вирізнялися міцністю та багатофункціональністю. У його студії здобули освіту десятки визнаних польських архітекторів інтер’єрів і дизайнерів. Він помер у 1992 році.