Системний аналіз в парадигмі структури наукових досліджень в сфері електропостачання
DOI:
https://doi.org/10.15276/ict.02.2025.76Ключові слова:
системний аналіз, системний підхід, методологія, принципи, графоаналітичні методи, графмоделювання, управління, електропостачанняАнотація
Одним із основних напрямів дослідження систем є системний аналіз та системний підхід. Теорія систем, як підрозділє одним з основних її понять та поряд з теорією моделей, теорією управління, теорією інформації відноситься дометодологічної бази в наукових дослідженнях. Актуальним є вивчення законів та принципів, за допомогою яких можливеефективне дослідження структурної трансформації організації досліджень. На практиці системний підхід – це системнеохоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень. Системне охоплення вимагає розгляду проблеми в різнихаспектах з різних позицій. Системне подання досягається шляхом побудови єдиної моделі, здатної заміщувати реальнийоб’єкт і надавати актуальну інформацію про об’єкт, який моделюється. Системна організація дослідження означаєнеперервне планування й управління розробкою за допомогою методів і засобів координації робіт. Розв’язання складнихпроблем з позицій системного підходу підпорядковане певній послідовності дій. Найважливіші етапи цього процесупередбачають: дентифікацію проблеми; внутрішній аналіз проблеми: зовнішній аналіз проблеми; ідентифікацію системи-:цілі, обмеження, тенденції, фактори, властивості;синтез моделі; аналіз поведінки моделі - імітація роботи системиоптимізацію системи. Планування оптимізаційного експерименту, ідентифікація експериментальної моделі Аналізрезультатів експерименту з моделлю. Інтерпретація результатів стосовно системи, що вирішує проблемуP. Реалізаціярішення. У рамках системного підходу задачі аналізу й синтезу взаємопов’язані, вони чергуються із заданою регулярністю іхарактеризують дві сторони єдиного циклу процесу дослідження.. Описаний цикл вирішення проблеми відноситься як докількісного, так і до якісного системного підходу. При цьому ідентифікація та імітація реалізуються на інтуїтивному,евристичному рівні. Основним недоліком якісного підходу є те, що протиінтуїтивна поведінка, яка проявляється у складнихсоціально-економічних системах, упускається з виду і не аналізується. Перевагою якісного підходу перед кількісним єсуттєва економія часу і коштів на проведення дослідженьСукупність методологічних засобів, що використовуються дляпідготовки й обґрунтування рішень стосовно складних, наукового, технічного характеру містить системний аналіз.Системний аналіз визначають як сукупність методів дослідження складних об’єктів шляхом подання їх у вигляді систем іподальшого аналізу таких систем. Порядок етапів системного аналізу включає: постановку задачі (вибір об’єктадослідження, визначення мети і критеріїв його вивчення); виділення й структуризацію (або декомпозицію) системи, якадосліджується, тобто поділ її на підсистеми, котрі відносно чітко описуються; створення математичної моделі системи. Уцьому полягає відмінність системного аналізу від локального підходу, який полягає у вивченні структури й функціональнихособливостей автономних, окремо взятих елементів системи.Неможливість повністю охопити всі сторони, зв’язки й„опосередкування” дозволяє в ході проведення системного аналізу, з одного боку, прагнути максимальної повноти опису, здругого – здійснювати розумне спрощення об’єкту. Це особливо актуально та доцільно в сфері досліджень процесів всистемах електропостачання.