Моделювання інформаційно-системних властивостей процесу реалізації вимірювань заданої надійності
DOI:
https://doi.org/10.15276/ict.02.2025.44Ключові слова:
інформаційні системи, інформаційно-вимірювальні системи, оцінки надійності та достовірності вимірювань, похибки вимірюваньАнотація
Для останніх років характерно неперервне ускладнення систем, призначених для реалізації тих або інших інформаційних процесів, та зростання різноманіття таких процесів в одній системі. Збільшується також число джерел та приймачів інформації, ускладнюються процеси обробки інформації. На відміну від окремо створюваних раніше систем автоконтролю, телемеханіки, передачі інформації, зберігання та пошуку інформації, тощо на теперішній час створюються комплексні системи, які набули назву інформаційних або ж, в залежності від свого основного призначення, інформаційно-вимірювальних, інформаційно-довідкових та інформаційнокеруючих. Однією з важливих практичних задач, з якими приходиться стикатися при створенні інформаційних систем (ІС), є забезпечення достовірності отриманої при вимірюванні інформації. Дієвим шляхом вирішення цієї задачі можна вважати застосування метрологічного аналізу (МА) на всіх етапах життєвого циклу ІС: при проектуванні, виробництві, експлуатації та відновленні (ремонті). Метрологічний аналіз складає один з найважливіших розділів метрології, забезпечуючи виконання фундаментальної умови вимірювань ― встановлення гарантованої точності отриманих результатів. В цілому, метрологічний аналіз (МА) охоплює, як різноманітні методи досліджень (розрахунковий, за допомогою імітаційного моделювання (ІМ) або за допомогою метрологічного експерименту (МЕ), так і різноманітні об’єкти цих досліджень (похибки, характеристики похибок, метрологічні характеристики (МХ) засобів та умов вимірювань). Таким чином, важливою задачею є розрахункове оцінювання характеристик похибок ― складова частина МА, яка відіграє особливу роль на етапах проектування (синтезу) вимірювальних засобів (процедур), а також в ситуаціях, коли інші методи (ІМ, МЕ) не можуть бути використані або виявляються неефективними. Окрім визначення оцінок похибок вимірювальних процедур також важливим питанням при організації вимірювань є синтез раціонального варіанту структури інформаційної (або інформаційно-управляючої) системи (підсистеми) (ІУС). Ця задача пов’язана з вибором технічних засобів, що характеризуються певною множиною показників, іноді, навіть, суперечливих. Звідси виникає необхідність розв’язання математичної задачі (зокрема, математичного моделювання), що трактується як багатокритеріальна. Виділено групу оцінок надійності на кожному етапі здійснення вимірювань, для яких сформовано фактори, що визначають точність та достовірність процесу оцінювання. Досліджено похибки вимірювань, зокрема, системні регулярні та методичні. Побудовано «зони» перерозподілу значущості факторів, які впливають на точність та достовірність вимірювань.